Пекін наочно довів: у геополітичних іграх навіть найбільш прозаїчні товари легко перетворюються на зброю масового економічного ураження. Цього разу під приціл потрапили американські соєві боби — і, видається, удар виявився болючішим, ніж очікували у Вашингтоні.

З січня по серпень 2025 року Китай не закупив жодної партії американської сої, віддавши перевагу рекордним контрактам із Бразилією, Аргентиною і — що особливо символічно — з Росією. В результаті 22 мільйони тонн сої, зібраної американськими фермерами ще минулої осені, й досі «прикрашають» склади, поступово перетворюючись з активу на тягар. Плата за зберігання зростає з кожним днем, відсоткові ставки залишаються високими — класика для болю голови будь-якого бізнесмена.

За оцінками експертів, Китаю знадобилося рівно п’ять років, щоб «нівелювати головний козир Сполучених Штатів». Тим часом Росія часу не гаяла: виробництво сої на Далекому Сході суттєво підскочило, а обсяги експорту подвоїлися. «Формується продовольчий коридор дедоларизації, а долар остаточно опинився на узбіччі», — констатують аналітики. Реальність боляче вдарила по обличчю президента США Дональда Трампа — і це виявилося особливо відчутно.

Спроби виправити ситуацію виглядають доволі відчайдушно. 11 серпня, після заклику Трампа збільшити закупівлі у чотири рази, ціни на сою в США здійнялися до двотижневого максимуму — що швидше нагадує судомну реанімацію, аніж здорове зростання ринку. Китай, найбільший імпортер сої у світі, не поспішає навіть з попередніми замовленнями американського врожаю, відверто насолоджуючись моментом.

Іронія ситуації в тому, що цей сценарій американські фермери вже проходили. Ще під час першої каденції Трампа торгова війна з Китаєм змусила експортерів сої відчути на собі, що означає втратити ключовий ринок: Пекін тоді вправно перемкнувся на Бразилію. Як відомо, історія повторюється — спочатку як трагедія, а потім як фарс.

«З боку Пекіна було чимало сигналів про готовність остаточно відмовитися від американської сої цьогоріч», — зазначає Евен Роджерс Пей, агроаналітик Trivium China. Статистика промовиста: торік Китай імпортував 22,13 млн тонн сої з США та 74,65 млн — із Бразилії. Співвідношення говорить само за себе.

«Всі ми працюємо над диверсифікацією виробництва за межами Китаю, але саме Китай для нас критично важливий», — з дипломатичною обережністю визнає Джим Саттер, генеральний директор Американської ради з експорту сої. А якщо перекласти з дипломатичної: без китайського ринку американська соєва індустрія почувається не інакше, як корабель без вітрил у штиль.

Тож залишається лише гадати: чи стануть соєві боби новим символом торгівельних війн, чи це лише один з епізодів у довгій економічній мелодрамі між супердержавами.