Росія зберегла за собою статус головного експортера нафти до Китаю за підсумками серпня, випливає з жовтневого звіту Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК). Частка постачання російської сировини в структурі китайського імпорту за останній місяць літа склала 30%. Друге місце у рейтингу постачальників посіла Бразилія з 10-відсотковою часткою, а замкнула трійку лідерів Саудівська Аравія, яка забезпечила 8% обсягів імпорту сировини.

Попри стійкі позиції Москви, експерти сходяться на думці, що можливості подальшого різкого нарощування експорту до КНР обмежені. Масштабні збої у доставці близькосхідних енергоресурсів через перекриття Ормузької протоки змусили Пекін скоригувати енергетичну стратегію. Як зазначає оглядач Reuters Рон Буссо, китайська влада зосередилася на поповненні найбільшого у світі стратегічного резерву нафти, щоб уникнути жорсткої залежності від вузького кола постачальників.

Криза на Близькому Сході та затягування конфлікту між США та Іраном також підштовхнули КНР до форсування зеленого енергопереходу. За оцінками галузевих аналітиків та представників нафтохімічної корпорації Sinopec, активний розвиток чистої енергетики призведе до падіння середньодобового попиту на сировину в Китаї майже на 9% цього року. Експерти не виключають, що тенденція до зниження темпів споживання вуглеводнів в азійській економіці може залишитися і в середньостроковій перспективі.