Судан

Судан посідає перше місце у світі за рівнем державного боргу: співвідношення боргу до ВВП у 2025 році сягнуло 252%, перевищивши навіть Японію. Головні причини — затяжний збройний конфлікт, крах інституцій та глибока економічна криза, ускладнена гіперінфляцією й падінням національної валюти. Обмежений доступ до міжнародного фінансування та слабка фіскальна база роблять ситуацію майже неконтрольованою. За цих умов ризик дефолту та повного економічного краху залишається вкрай високим.

Японія

Японія зберігає за собою статус однієї з найрозвиненіших економік світу, попри вражаючий рівень держборгу — 234,9% від ВВП. Таке навантаження пояснюється десятиліттями м’якої монетарної політики, прагненням стимулювати зростання на тлі хронічно низької інфляції й старіння населення. Основна частина боргу номінована в єнах і належить внутрішнім інвесторам, що знижує ризики раптової кризи. Втім, боргова стійкість Японії дедалі частіше викликає запитання на тлі уповільнення економіки й зростання соціальних витрат.

Сінгапур

Сінгапур посідає третє місце у світі за рівнем держборгу — 174,9% від ВВП. Утім, на відміну від багатьох країн, така висока цифра не сигналізує про фіскальну нестабільність. Борг Сінгапуру здебільшого має технічний характер: його використовують для формування внутрішніх інвестфондів і він суворо забезпечений активами. Країна демонструє стійке зростання, високі резерви й дисципліновану бюджетну політику. Тому навіть за таких виняткових показників рівень ризику залишається мінімальним, а кредитний рейтинг — найвищим.

Греція

Греція, яка пережила у 2010-х масштабну боргову кризу, досі залишається серед країн із найвищим рівнем держборгу — 142,2% від ВВП. Попри серйозні реформи й роки жорсткої економії, боргове навантаження залишається значним. Основна частина зобов’язань — це кредити міжнародних структур на пільгових умовах, що знижує короткострокові ризики. Проте демографічне старіння, слабке зростання й висока залежність від зовнішнього фінансування й надалі стримують повноцінне відновлення фіскальної стійкості.

Бахрейн

Бахрейн із рівнем держборгу в 141,4% від ВВП опинився серед найбільш уразливих економік Перської затоки. Країна страждає від обмежених запасів нафти порівняно з сусідами та високої залежності від зовнішніх запозичень. Постпандемічні фіскальні дефіцити, зростання соціальних витрат і необхідність підтримання фіксованого валютного курсу посилили борговий тиск. Попри підтримку з боку сусідніх держав, довгострокові перспективи залишаються туманними — стійкість фінансової системи Бахрейну безпосередньо залежить від зовнішньої допомоги й коливань на нафтових ринках.