Народний банк Китаю на тлі ескалації тарифного та торгового протистояння зі Сполученими Штатами суттєво посилив вимоги до найбільших фінансових організацій країни щодо використання національної валюти. За інформацією джерел агентства Bloomberg, китайський регулятор у рамках планового коригування макропруденційного нагляду збільшив мінімальну частку транскордонних торгових операцій, що проводяться в юанях, з колишніх 25 до 40 відсотків. Цей крок наочно демонструє рішучість Пекіна знизити залежність від західної фінансової системи та оперативно прискорити інтернаціоналізацію юаня на світовому ринку.

Новий припис центрального банку формально не носить характеру жорсткого обов'язкового закону, проте комерційні фінансові інститути, які проігнорують рекомендацію щодо активізації розрахунків у юанях, зіштовхнуться із серйозними регуляторними наслідками. Банки, які не забезпечили необхідних показників у встановлені терміни, гарантовано отримають нижчі оцінки при комплексних перевірках відомства. Це, своєю чергою, накладе відчутні обмеження на їхні ліцензійні можливості щодо масштабування та подальшого розширення бізнесу. На думку міжнародних аналітиків, подібні приховані стимули з боку влади можуть істотно вплинути на довгостроковий глобальний попит на китайську валюту.

Необхідність вживання екстрених заходів з боку регулятора багато в чому викликана недавнім зниженням ролі китайської валюти, спровокованим новим витком тарифних обмежень між Вашингтоном та Пекіном. Статистичні дані фіксують, що на тлі загострення тиску санкцій частка юаня в міжнародних розрахунках у квітні скоротилася на 0,63 процентного пункту, опустившись до позначки в 3,5 відсотка. Водночас було зафіксовано різке падіння обсягів зовнішньої торгівлі між двома найбільшими економіками світу: фізичний обсяг китайського експорту на американський ринок лише за місяць скоротився відразу на 21 відсоток.